Алопеція: види, симптоми, лікування

Цей вид найчастіше трапляється у чоловіків. Але андрогенна алопеція у жінок протікає за дуже схожою схемою. Чоловіки страждають на цей вид облисіння майже в 5 разів частіше, ніж жінки, а перші ознаки у них можуть проявлятися в молодому і навіть юному віці.

Вік для цього грає дуже велику роль:

• після 50 років характерні ознаки з'являються у кожного другого чоловіка;
• андрогенетична алопеція у жінок старше 50 спостерігається у кожної четвертої.

Волоски при цьому спочатку слабшають, стають тонкими, втрачають гарний вигляд. Потім волосся випадає з цибулиною і більше не росте.

У чоловіків перші осередки облисіння з'являються в області чола та/або тімені. У жінок патологічний процес починається в області центрального проділу, потім переходить на маківку.

Андрогенна алопеція у дітей та підлітків теж зустрічається, але рідко.

Цей вид прогресує повільно, тому помічають його вже на середній стадії розвитку.

Залисини у жінок дуже часто з'являються зовсім не через андрогенну алопецію, а через неправильний догляд за волоссям і через надмірне захоплення тугими зачісками. Ця проблема не пов'язана з патологією та швидко усувається, якщо звернутися за консультацією до фахівця та виконувати його вказівки.

При цьому типі облисіння людина втрачає волосся інтенсивно та рівномірно по всій площі волосяного покриву голови. Таке дифузне випадання волосся трапляється як у чоловіків, так і у жінок.

Це другий за поширеністю вид облисіння. Воно відбувається через порушення циклу розвитку волосся. Залежно від стадії, де відбувся збій, поділяється на дві форми:

• телогенову;
• анагенову.

Подібне рясне випадання волосся у жінок, чоловіків і навіть у дітей часто спостерігається як реакція організму на сильний несприятливий фактор. Це можуть бути стрес, ендокринні захворювання (запалення щитовидної залози, цукровий діабет та інші), прийом антибіотиків, антидепресантів, статинів та цілого ряду інших ліків.

Дана алопеція у жінок часто викликається надмірним захопленням дієтами для схуднення, а у чоловіків – непомірним споживанням пива.

Крім того, у жінок телогенова алопеція іноді може викликатись ще одним специфічним фактором – вагітністю. Цей стан хоч і дуже сильно засмучує жінок, але якщо немає жодних інших патологій, не є безпосередньою небезпекою.

Синхронне випадання волосся та перехід цибулин у стан спокою пов'язані з різкою гормональною перебудовою. Приблизно через 9 місяців волосся починає активно рости знову. Щоправда, для відновлення зачіски потрібно більше часу.

Тяжкий вид облисіння, який зустрічається не так часто. З усіх випадків алопеції до рубцевої відноситься лише 20%.

Необоротна втрата волосся відбувається через загибель фолікулів та формування рубцевої тканини в тих місцях, де вони колись були. Алопеція цього виду найчастіше починає розвиватися після травм (там, де формується рубець), і навіть через запалення, викликане вірусними, бактеріальними і грибковими інфекціями.

Також до рубцевої алопеції призводять різні захворювання самих волосяних фолікулів: фолікулярний муциноз, абсцедуючий фолікуліт Гофмана, псевдопелада Брока та інші.

Якщо лікування розпочато вчасно, то процес вдається зупинити та зберегти волосся.

Інша назва – осередкова алопеція. При цьому виді облисіння імунна система організму атакує клітини коріння волосся, в результаті чого волосся випадає і більше не з'являється.

Патологічний аутоімунний процес, як правило, починається з якогось одного місця (осередку) та поступово поширюється на інші області. На пізніх стадіях може призводити до повної втрати волосся по всій поверхні тіла. Це так звана тотальна алопеція. У цьому випадку хвороба часто захоплює не лише волосся, а й нігті.

Даний вид облисіння головним чином пов'язаний із генетичною схильністю. Зустрічається вона рідко – лише у 2,5% населення.

Даний вид облисіння пов'язаний із прийомом деяких лікарських препаратів. Найяскравіше вона проявляється при хіміотерапії. Препарати, що використовуються для лікування онкологічних захворювань, вражають клітини, що швидко діляться. До таких відносяться не лише ракові клітини, які необхідно знищити, а й клітини, які відповідають за зростання волосся.

У більшості випадків після закінчення хіміотерапії волосся відновлюється саме.

Крім препаратів хіміотерапії, лікарську алопецію може викликати величезна кількість ліків. До них відносяться навіть «нешкідливі» нестероїдні протизапальні засоби (аспірин, диклофенак, ібупрофен та інші) та вітамін А.

Пероральні контрацептиви теж часто ушкоджують волосся. Щоб цього не сталося, приймати будь-які ліки можна лише за призначенням лікаря.